Я все життя серця розбивав

Я все життя серця розбивав

І з кожним разом - сильніше.

Я ніколи нікого не любив, не кохав.

Тільки грався тілами, не більше.

Я ніколи нікого не жалів.

Жалість - останнє, що має повагу.

Я з сотні долонь води перепив,

Та не позбувся вічної спраги.

Я жив сам на сам, один проти всіх.

Я сам собі друг і сам собі ворог.

Я точно синонім спокуси, я - гріх.

Я ззовні красивий, а душею - потвора.

Я думав, на землі не існує та жінка,

Якій я віддав би і тіло, і душу.

Допоки її не зустрів. І так стрімко

Ріка почуттів розлилася на сушу.

Я вдоволь напився, я з нею літав.

Та впав, безпорадно поранений Нілом.

Я ніколи, нікого так ще не кохав.

А вона просто гралася тілом.