Дарована Небом

Буває, зустрінеш людину,

отак зазирнеш в її очі

і побачиш оту єдину,

яка тобі сниться щоночі.

І ти знаєш її дороги,

її біль, і серця бажання,

відчуваєш її тривоги,

розумієш її мовчання.

І невидимо серце цілуєш,

і нечутно слова їй шепочеш.

Кожну хвильку разом цінуєш

і, як те пташеня, тріпочеш.

Й розумієш, що ця людина

тобі подарована Небом,

і що серце твоє дитинне

має в ній колосальну потребу.

©Ольга Береза