Давай з тобою ми побудемо нестримними?

By Ліля Колісник

Давай з тобою ми побудемо нестримними?

Давай любити, як маленькі діти.

Щоб вечорами, коли буде зимно нам,

Змогли серцями одне одного зігріти

Давай-но бігти по веселці в небо,

Давай купатися під пестощами зливи.

Я б не змогла всього цього без тебе,

Та і без тебе все це неможливо…

Давай ловити подихом весну!

Переплітатись з нею в танці юності.

Я досі не збагнула: “Ну чому,

закоханим не вистачає мужності?”

Давай забудемо про все на світі,

Сьогодні місяць буде оди нам співати.

І за весною знову прийде літо,

А я не втомлюся тебе кохати.

Давай удвох, тримаючись за руки,

Пройдемо всі випробування часу.

Всі кажуть, що життя – це мука,

Давай-но перевтілим його в казку!

Давай лeтіти і не зупинятись,

Стрибати по хмаринках аж у вись.

Наввипередки з долею змагатись,

Бо ми сміливі і не впадем, як колись.