Давній мотив

By Богдан-Ігор Антонич

Там хата білена, й осніжені каштани,

і місяць, наче сторож, ходить коло хати.

Це не сторінка з давнього роману,

це спомин хлопця, що не вмів кохати.

Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,

і вечір сині тіні кидає на воду.

Окремо в бурях пристрасті й знемоги

п’ємо життя печальну насолоду.