“Де дихає Байкал, де не встига повітря”

Де дихає Байкал, де не встига повітря,

Де все з усюд — не хочу і не дам! —

За спинами ледащ, снобів’я і сопів’я —

Найближчий мій розмерзлоокий БАМ!

Тут океанні очі — море-морем.

Далеко йти — далеку даль нести.

Я знаю добре: не люблю я горем.

Не горем любимо. Наш поступ — з доброти.

На вічності, на вічній на мерзлоті

В туманно-фіолетовій імлі

Себе несем в турботі, в плоті, в поті

І серце на небесному крилі.

У поколіннях гідночеснолицих,

У тому, що не хочу і не дамі —

Народ мій тут іще раз народився,

Мій молодо-цілинно-юно-БАМ.

1977