Де ж порятунок?

Ці пом'яті люди з плямами на одежі,

Ґвалтливо дивляться в очі,

Перебирають смаками в людях,

У вині, ціни на психотерапевтів,

А за катів,

Абьюзивні минулі відносини,

В наявності лише нескінченні вуха слухачів,

Що чують й думають,

"Погано, але ж в мене гірше…

Мене їм не зрозуміти,

Мої плями більші,

А складки під словами куди глибші,

За їх непорозумілі,

Ледве помітні,

Вм'ятини в чолі"

Ти б і сам собі допоміг,

Бо можеш,

А хочеш?...

"А що треба для цього?"

Розбите обличчя,

Знівечені до манікюру і кремів руки,

В сотий раз перефарбоване волосся,

І звісно вуха..

Вуха що почують,

"Врятуйте, благаю,

Допоможіть"

Я ледве чув, ці слова від когось,

Тільки в фільмах про кар'єрний ріст,

Там скажуть:

"За допомогою звертайтесь до лікарів"

Їх питайте про травми й біль

Про тяжку недолю,

А нам скажіть,

Чи варто жити у скрутні часи,

Чи легче буде просто вмерти,

Переродившись у ві сні.