Де ж ти, кохано?

    Не пам'ятаю вже, яка вона була

     Та сама дівчина зі сну

    Її очі як оксамитове небо

    Переливаються на яву

    І кожен день гадаю я

     Де ж ця дівчинка нуарна

     Що невпинно так благала

    Ну скажи ж мені три слова:

        - Я, тебе, кохаю.

    Невже у тебе ком у горлі, краля?

   Скажи ти уже від щирого серця:

    Вітаю тебе, малая!

     Із ще одним незграбою
  У твоєму незграбному житті

    Де усе неначе в казці

   У рожевому еротичному сні

 І було б усе й далі пречудово

   Якби це була б не ти

  Та скажи мені ти врешті решт

                Де ж ти?

 Бо не бачив я тебе з тієї самої зими

Коли та квіточка що розквітала почала зогнивати

Коли та пристрасть в очах
                  почала згасати

  І  коли було відчуття того

      що вже нема

           що втрачати

Але виявилось щось та було

     Я кохав її так сильно

   Як рука стискала член

    Я відмовився від порно

   І відтоді став я чаклýном

   Що придумую з тобою

      Доволí страшні речі

   Бо не здатний я до бою

   З таким великим злом

  І прокинувся уранці

  Щоб прийняти новий бій

  Та відкинутись назавжди

І не думати про битву

Та я все ж таки тебе благаю

– Йди ти врешті нахуй!

Та піди з мого життя

 Не залишивши ні сліду

 Твого жахливого буття