День пройшов і знову тиша

День пройшов і знову тиша,

Знов самотність на порозі,

Чути як домашня миша

Щось мудрує на підлозі.

Домовик хропе ледь чутно

Ще не час для чергування,

А в вікно журливо смутно

Заглядає нудьгування.

Сонце вранішнє світило,

Обіцяло радість ранком,

Певно щось його знітило

Під лазуровим світанком.

День минув такий як завжди,

Час збігав з очей водою,

Знов ті ж самі негаразди

Йшли до хати галайдою.

День як всі що вже минули

І лишились за спиною,

Вранці мрії спалахнули

Щоб проститися зі мною.

З сонцем кожен день вітаюсь

Щоби дарувало мрії,

Та у сутінках лишаюсь

Без найменшої надії.

Домовому їсти лишу,

Хай мене охороняє,

Береже мій сон і тишу

Й вурдалаків відганяє.

Може завтра дочекаюсь

Мрії що мене не лишить,

Я до неї призвичаюсь

Хай мою зневіру тішить ...

01.03.2021