День випадковий

День випадковий у вічність лине

Схід сонця залишився єдиною

прикрасою

І тішитись тільки небом синім

і віршами як

Єдиною цінністю

світоустрію

Залишить, забудеться цей день наче сон

і вкотре я розмовлятиму з тобою про швидкість часу

і вишня, що цвістиме за моїм вікном

здаватиметься ще більш прекрасною

та коли на роботу, чи після неї

ми знову їхатимемо в маршрутці

я напам'ять читатиму рубаї

та ховатиму білети в старій куртці

бо так час зупиниться, це вже перевірено

хоч і маршрутка буде їхати далі

день випадковий у вічність не лине

він зостанеться навіки з нами