дерева достатньо високі

дерева достатньо високі

щоб захиститися від нерозуміння

п’ять зелених пругких думок

визріли в горіховому стручку

йду крізь сад розсуваючи гілочки

іноді вони б’ють мене по лицю

як вони тоді відчувають це —

лобну твердиню, носовий гребінь,

виличну заокруглість —

може як ще один камінь —

кострубатий і черепний —

в безнадійній боротьбі з

гравітацією?

равлик переповзає мою стопу

його очима я — щось неосяжне

незрозуміле

в його мові немає щодо мене

ні імен ні означень —

лише поезія вологого сліду

якою він зменшує між нами

тертя

вона з нашкірної

часом стає підшкірна

24.07.25