Деревію 2#135

Грубий, напружений, суцільний мʼяз -

Деревію, холод, напруга.

Робота - імпровізація, незрозумілий джаз,

Над тілом своїм наруга.

Як був би туристом - пишався би

Лінійкою гордо махаючи,

Але як святий, не омине служби -

Кожен день, за ярмо, вагаючись…

Деревію. Холод. Суцільна напруга.

Тільки дотики твої ніжні

Відігріють, повертаючи мене з круга,

Але дні наші такі несуміжні…

Насолоджуйся моментом, мій милий,

Насолоджуйся життям, поки є.

Допоки смерть біло-рила,

Когось, десь, не тебе, пʼє…