Дерево

Вітри  розносили  сонця  і  сіно,

Піском  заносячи  усесвіт,

І  очі  грузнули  від  невбиральних  видив.

І  крик,  що  коливав  рівнину,

Висів  на  нитці,  мов  жовток,

І  дерево,  що  розлилось  по  небу

Біліше  сонця,  глибше  океану,

Те  дерево,  що  розділяє  межі  …

Під  яблунею  не  ходить  людині.

1961