деревоконі...

деревоконі

зелено-брунатні масті завмерлих кленів

з протезами бабчиних крил у гривах,

з підкірковими спогадами — на вагу роси,

з мріями листя про визволення побратима з

полону канадського прапору

коли восени рвонуть якнайдалі

й може комусь із них пощастить

залетіти замість канави в поштову скриньку

і хто б з місцевих не розчахнув її —

буде певен що лист

надійшов саме їй/саме йому

лиш від того/ лиш від тієї

а механічна цикада в будильнику

реготатиме над кожним точно за розкладом,

а в кожну клітинку тіла підшкірний холодок

нерозбірливо вписуватиме найважливіше,

а в Міненергетики закликатимуть і надалі

тримати зарядженими повербанки

поближче до серця

29-30.07.23