“Десь далеко в полі, біля стежки”

Десь далеко в полі, біля стежки,

Кароокий соняшник стоїть.

Там згубила ти свої сережки

На землі розпеченій, як мідь.

Там шукали ми твоєї згуби

Ночами у травах запашних,

Там до дна я випив твої губи,

І до нині ще хмільний від них.

Там цвіла любов непощадима,

Та нема їй більше вороття.

Тільки сонях з карими очима

Там стоїть, немов твоє дитя.

***