Десь в гаю, там де зоряні ночі

Десь в гаю, там де зоряні ночі,

Де не чути шелесту трав,

Обійнявши міцніш прошепочеш,

Як за мною весь час сумував.

Я візьму твою руку в долоні,

Подивлюсь в неозору даль.

Я не знаю, що ночі холодні,

Бо з тобою за радість й печаль.

У мовчанні слів не відшукаєш,

Тут немає ні рамок, ні меж,

Адже серцем ти й так добре знаєш

Те, що я сумувала теж…

серпень 2012