Десять пальців (162)

Колись, так починалась велика помилка,

але це не зупить мої руки.

І що з ними робити я не знаю,

зв‘язати, чи відтяти для науки?

Їх не зупинить навіть втрата крові,

будуть повзти по сходинкам нагору.

То може поламати усі пальці,

і заховати в‘язнів у комору.

Будуть шкребтися в двері що є сили,

молити їх пустити до мети.

Та руки ці, не варті взимку снігу,

і їм простого щастя не знайти.