Дидактичне

Світ неубутний, новий повсякчасно;

у ньому все доцільне, що прекрасне.

Закон один панує всевладущий,

єднаючи повітрям усяк сущих,

даруючи неспокій, супокій

усякому по висоті надій,

і душі, наче зерна з шкаралущі,

вилущує — тож зберегти зумій

свою, не розміняй намарне:

настане день невідання всекарний,

щоб ти свої похибки зрозумів.

Живи, дбайливо множачи добро,

твоє життя — продовжений урок.

Настане строк на все давать одвіт:

чого тебе навчив цей білий світ?

***