"дихаймо разом у вітер..."

дихаймо разом у вітер

який захрипне

пролетівши розбитими вулицями

де літери з магазинних вивісок

лежать на землі абеткою для гайвороння

де діти мужнітимуть швидше

ніж обростатиме іржею

металеве осердя їхніх іграшок

де хвора на мох шкіра каміння вкаже на північ

а обвалена стіна місцевої школи — на схід

де могли би мати найвищі бали

з геометрії вирв на асфальті

усі хто лишиться

дихаймо разом у вітер

один на всіх

він збирає видихи мов пожертви

для порятунку шкільного паперового змія

що прямує на чорний дим в промисловій зоні

може винесе його якнайдалі а може ні

може це просто наша наївна примха

наче справді є ще якась різниця

в місті де голос ув’язнений у гортані

де порожнеча не відчиняє на стук відлуння

де головний колір цього сезону —

червоно-роздряпаний

всіх відтінків

                   12.06.22