ДИХАЛА КРОВ'Ю

ти дихала кров'ю, як квіти весною

а я розривав тишу ножем

моє серце, мов куля, кружляло з тобою

щоб впасти в обіймах твоїх проблем

твоє горло немов струни, що ріжуть на дотик

пісня тремтить у порожніх очах

ти плакала сонцем, а я безтурботний

малював нас спогадом у вічних снах

леза ковзали, як дощ по бетоні

торкалися правди у плоті й кістках

ми пили кохання, згоріле у слові

і смерть танцювала між нами у свічках

ти кричала у тишу, мов ангел без віри

я цілував смерть, як найкращого друга

ми впали у безвість, оголені й щирі

і кров наша злилась в єдиную картину