Диплом

З вірменського гумору

Мав сина гордий багатій.

То був не син, а божа кара. —

Картяр, гуляка, лиходій,

Ледачий бовдур і нездара.

Не шкодував грошви татусь,

Не полишав синочка в скруті,

А той, не дуючі і в ус,

Сім літ учився в інституті.

І ось одержувать диплом

Він скаче в місто скакуном.

Спинився кінь біля воріт,

Студенти збіглися веселі.

Лакей гуляки, сивий дід,

Диплом виносить на тарелі.

Зареготав багацький син,

Старого ляснувши по спині:

— Неси диплом іще один —

Моїй чудесній конячині. —

Старий віддав йому чолом:

— Розумно зволили сказати.

Якщо ослу дали диплом,

Чому ж коневі теж не дати?