“Дитиноньку мені носить”

Дитиноньку мені носить,

Тихо плаче в ночі.

Білий ранок рушник носить,

Витирає очі.

Витирає і не каже,

Що сказати має.

Де присяде, де приляже,

Очі витирає.

Ходять ночі без словечка,

І дні не говорять.

Виллялися з відеречка

Із водою й зорі.

Срібні кроки осокору

Стихли біля тину.

Рости, рости, сину, вгору,

Виростай, мій сину.

1964