Дівчинка із перцем

Лежу у сауні. Спітнілий,

Тече із мене, як з Джур-Джур,

Розслаблений, рожево-білий,

Усміхнений, немов Амур.

Провалююсь. Хтось раптом поруч

На плечі голову кладе,

Вальтом. Коло мене. Ліворуч…

Знайомі очі: «Ось ти де!»

Торкнувся ніжно твого тіла,

Ти теж спітніла. Погляд твій

Відводити все не хотіла

І кажеш раптом: «любий мій,

Давно лежиш?» І тут рукою

Мені по грудях провела.

Торкнулася чола губою,

Мов пряним перцем обпекла…

А я кайфую… поцілунки

Неслись по тілу. Ох пече…

Пішли по тілу візерунки…

І знову: голова, плече….

Усе по колу повертає,

Ти, поцілунки, жар пішов..

Лежу рука тебе шукає:

«То де ти? Де ти?» Не знайшов…

Прокинувся з масажем серця,

Хтось штучне дихання робив…

От бачиш, дівчинко із перцем,

Себе «з тобою» ледь не вбив…