Дівчинка-веганка

Виступає на протестах дівчинка-веганка,

Дбає про своє здоров’я, бігає щоранку.

І нерідко чує осуд, осуд без причини.

Та повірте їй нарешті: люди теж тварини.

Друзі й рідні часто кажуть, що це все шкідливо.

Безсумнівно, це не тішить душу, вкрай чутливу.

Подивіться в чуйні очі, сповнені печалі.

Мабуть, добре розуміє: так буде й надалі…

Хоч її сумління чисте, засинає вранці.

Сняться мучені тварини дівчинці-веганці.

Все це рідко розуміють, а цілком даремно.

Хто б хотів весь вік прожити у клітках, тюремно?

Захищає всіх безправних дівчинка-веганка.

На обличчі усмішка, а на серці — ранка.

Хоч у кроках впевненість, в думках — безнадія.

Доливається щомиті у вогонь олія.

— Інші є проблеми! Невже ти не бачиш?

Там ведуться війни, там голодний плаче!..

— Так, проблем багато. Я все розумію.

Доки світ байдужий, нічого не вдію…