“Дівчино, дівчино, де твої крильця”

Дівчино, дівчино, де твої крильця?

Небо весняне в сяйві іскриться.

Чи не пора нам летіти, маленька,

В ярій пшениці шукати гнізденька?

Буде в колоссі воно, як у сонці,

Буде гойдаться в моїй колисоньці,

Я ж над тобою спинюся в блакиті,

Співи свої розпочну дзвонковиті.

Всі літаки, всі літаючі блюдця,

Всі вертольоти круг мене зберуться.

– Слухайте, – скажуть залізні і ниці, –

Жайвір співає для жайворониці!

***