Диви, як посміхаюсь я з тобою…

Диви, як посміхаюсь я з тобою!

На віях розпускаються троянди.

Ти шепчеш, що поділишся зі мною

Чимось своїм насправді сокровенним.

Там вітер за вікном гойдає пальми,

Коли в той час ти вчиш мене коханню,

Де алеф - це початок і благання,

А тав - немов блаженство й феєрверки.

У присмерках знаходжу втіху й спокій,

Пʼю чорний чай, напівсолоні губи

Їм нескіченне осені зітхання,

Вдихаю щастя, лежачи на грудях.