Дивний абсурд

Серветка зжата і тремтить рука

Та що рука – ти весь дрижиш системно

Встаєш зі столу, мовиш: "Все, пака"

А я кажу́ "Па-па".. якось.. непевно..

Тривога не сигналом – всереди́ні

Психологічних траблів є жмуто́к

Народу купа, тут ми не єдині,

Ти вмощуєшся тінню у куток..

"І смішно, й грішно", і сповна плачевно,

Від сорому і стиду погорів?.

Абсурд в мовчанку грає тихо й ревно

Напевно то Дев'ятки стан Мечів..