Дивний сон

   Безсонна ніч

    Знову сон і темрява

     Знов засинає зі сльозами сестриця

    У безкінечним сні

     Щось вóлить їй упасти на землю

    Кричить і стогне дитя

     Молиться богу

   На прохання отримує - нічого

     Тільки розпач і тривогу

    Що тиняється з нею

      Наче тінь від сонця

   " Де ж подітися у світі?

  У світі де - кволі землі трусяться

  Од одного лише кроку ступнів

   маленької дитини.

  Де лише у пеклі
  можна буде побачити

те, що

   буде усюди

 Та там, де можна буде почувати себе

   вільними людьми "

  І чує дівчинко запах своєрідний

   Як після дощу
    з черв'яками на асфальті

     Бачить дитинко

   як вона поступово зникає

     змішується з ґрунтом

стає одним цілим із землею

   Аж вмить якийсь нервовий

    кволий голос у небі

      щось шепоче на вухо:

"Чччч...

Сестрицю не плач, моя люба не плач, усе буде гаразд.

Твій братик тебе дуже любить і більше ніколи не залишить саму в кімнаті,

Вибач мене дурного, сестрицю. "

 - Я не вмираю, брате?

 - Ні, це знову ті кляті кошмари

 усе буде добре, сестрицю

 - Я відчувала що зникаю

 і мене уже от от не буде

 кліпаю очима, і бачу тебе

 Люблю тебе, братику

  Дякую тобі і .....

( Засинає міцним сном )

   - І я тебе, сестрицю

      Дуже люблю..

Шепоче їй на вушко, любий брате.