Дивно те, що я тебе кохала..

Дивно те, що я тебе кохала..

Як я встигла за коротку мить?

Як би ж знала.. Ох, як би я знала!..

Що так раптово замок мій згорить.

Очі темні... І за ними - темінь.

У душі твоїй диявольскі чорти!

Слова твої гострі, наче кремінь.

Невже це ти?.. Не віриться.. Це - ти!

Тепер в душі ця темінь і у мене..

Діра чорна там, де серце колись билось.

Вінок терновий, замість діадеми.

Сама винна!.. Сама не захистилась..

Зламав мене, зламав і просто кинув.

Тобі що там - ще одна, дурна.

Ти у кохання так як я не ринув.

У цій ілюзії я була одна!

Грав прекрасно, тобі - аплодисменти.

Тільки я не грала і нажаль..

Для тебе це - дебільні сентименти..

А в мені це - отруєний кинжал!

В тебе життя і далі буде йти по плану,

а я застрягла у своїй поламці.

В твоїх спогадах мене вже і не стане..

Може в мені тебе не стане на світанці..

Які це має шанси?..