Диявол

 Я знаю - диявол приходить не сам

Він ходить, дарує спокуси,

обплітаючи радості храм

цілуючи нічні солодшаві узи.

Він деколи такий, який потрібно

і він у тому місці, що і ти,

там, де було тобі самітно,

він дивиться на тебе з висоти.

Як тонко відчуває твою душу

і давить відповідні струни,

не хочеться віддатися, та мушу,

як віддались йому прадавні гуни.

А може просто хочеться любові?

Чи просто хочеться вина?

Чи хоче лиш відпити з чаші крові,

лиш маючи послушного раба?

Ми всі — раби свого гріха,

якого не позбудемось ніколи,

та все ж яка та мить мала —

солодких уст ін'єкції, уколи.

Нам просто хочеться тепла,

не жару від пекельних сковорідок,

а світу, де думки й слова

торкаються душі жаринок.

Лише за мить у час самотності,

як за самотність серед гаміру,

віддам назад я лік зворотності,

прокинувшись самотнім замертво.

І незабуті дарма миті

пройдуть крізь наші сни і спогади,

щоб разом в пеклі й разом в житі

закінчувати знову здогадки.