Дияволиця

У сукні, що вогнем здаля іскриться

Примчалася у дім Дияволиця..

"Чого тримаєш, дівчино-відьмачка?"

"Прилинь до мене, – зваблює хижачка, –

Ще є зв'язок, давай про нього дбати" –

Спокусливо старалась мене звати

Стоїть, взирає, бісова цариця

Енергія по тілу стрімко мчиться..

Я злякано дивлюсь, сховатись хочу

Магніт її глибокі темні очі..

У них вдивлятись вельми небезпечно

Згубити душу можна недоречно

Хотів її позбутись, полиши́ти

Жадобою нестримно серце вкрите..

Пручаюсь, наче вуж, зв'язала міцно

Але я стримуюсь (стараюсь, звісно)

Тут вкотре б проявити обережність..

Була любов – залишилась.. залежність