Для долі – мить, для нас безмежність

By Богдана Лапченко

Для долі – мить, для нас безмежність.

Кричи. Тебе ніхто не чує.

Любов, наркотики – залежність.

І ці пігулки не лікують.

Палати світлі, ліжка чисті,

А хворих вдосталь, щоб гуляти.

Усі думки тут дуже стислі,

Щоб довго мізки не ламати.

А якщо випишуть? Куди там!

Це ж тільки ви у нас здорові!

От, на кордоні платять мито,

А ми платили щось Любові?