Для мене Ти Фатовий
Затули мене своїми словами від холоду.
Відговори від депресивних феноменів.
Налий у мене тепла, як виливаються повені.
Хороший мій, втопи словами мою печаль.
Ти бачиш, руки тремтять. Серце тривожиться.
Я прислухаюсь до вуст твоїх, аж божеволію.
Як стетоскоп до пульсу. Знеболююче…
Як анальгін твої слова. Вуста. А я спустошена…
Так переймаюся твоїми застудами.
Твої пунктуації для мозку прострація.
У скрині складатиму
і сни.
У них ти знебарвлений, але переповнений.
І здатний ділитись й ділити тепло.
Без тебе геть порожньо. Без тебе тривогами.
У тобі всі значення зашила тавром.
Залиш кілька символів, і кілька розмов.
Для мене, як кисень ці всі антистресові…
Якби ж ти знав, наскільки ти значимий.
Але не відкриюсь мільйонами мов.
Бо ти лиш прислухайся. Словами я зв’язана,
Без обіцянок, але геть приречена.
Для мене ти фатовий без всяких оков.