ДНІПРО

Церковні бані височіють

На схилах-пагорбах Дніпра,

Тільки сказать вони не вміють,

Де та Тарасова гора.

О, Дніпре, Дніпре, сивий брате,

Скажи мені у чому річ,

Чого від долі ще чекати,

І де життя цього всебіч?

Ти котиш хвилі дні і ночі,

Течеш між рідних берегів,

Із вітром ти про щось шепочеш,

Не розберу я ваших слів.

У кожнім слові таємниця

Про схили й пагорби усі,

На них церкви та ще й дзвіниці,

Усе навколо у красі.

А ти течеш і не вгаваєш,

І хвилю вітер підійма,

Столицю навпіл розтинаєш,

Таких, як ти, ніде нема.

Коти й надалі свої хвилі

Тримайся рідних берегів,

Вони лиш два, та рідні й милі,

І ти між ними посивів.

22.08.2021 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021

Свидетельство о публикации №121082206386