Дніпропетровськ

Дніпропетровськ – ти серце України,

Твій ритм усіх пробуджує від сну,

У дні святкові, та в буденні днини

Ти сяєш так, немов зустрів весну.

Буваєш різним в кожну пору року,

Зимою сивим, наче мудрий дід,

А влітку ти зелене, ясне око

Дитини, що народжена на світ.

А наш Дніпро – то кров твоїх артерій,

Широкий степ в долоні місто взяв,

Дніпропетровськ – вогні твоїх містерій

Хвилюють серце сотнею уяв.

Вночі на небо зоряне ти схожий,

А вдень – веселка з кольорів та фарб,

Охороняє місто сам дух Божий,

Воно – коштовний та безцінний скарб.

Завжди до тебе вчасно повертаюсь

Із мандрів, із країн чужих та міст,

Чим ближче я до тебе наближаюсь,

Тим твій видніший велетенський зріст.

Ти – батько і творець моєї долі,

І хай багато міст є взагалі,

Лише тобі освідчуюсь в любові,

Вклоняюсь у подяці до землі.