До портрета Саксаганського

Дивлюсь, Кабице незрівнянний,

На молодечий твій портрет, —

І зачарований, і п’яний

Тобі присвячую сонет.

Кому артиста серце знане?

Йому зрідні лише поет:

Вони і житейськім океані

Під шум чарок і кастаньєт

Пливуть в країну снів та вроди,

У тихий світ, на ясні води,

Під срібло невідомих зір;

Обом земне все зрозуміле,

Обох несуть прозорі крила

В незнаний голубий простір!

1918