До Санти — і назад

Не хочу я Фінляндію — як дім міняти рай?

Та Різдво ж бо — свято, отже, час на дивограй!

Поїду я до Санти, до снігів і до вогнів,

Та серце все одно летить у мій Хінчешть живий.

Нехай там ліс ялинковий, і пахне кориця,

І олень у червоному поважно посміхнеться —

Та знаю я: найкращий сніг — то наш, домашній сніг,

Де мама ставить хліб у піч і світ добріший вмить.