До зустрічі, мила, у рідному Львові

Під поштовхом музичних течій

На секунду довше, ніж могли б

Зустрілись наші погляди. До речі

Станом на тепер є я і ти

Ти повторяєш - ми друзі, чуваче

І не втомилась це повторяти

Я ніби чую тебе, одначе

Готовий з тобою у друзів пограти

Я відчуваю тебе довкола

Як земля небо, та прохолодно

Розкіш тебе побачити поряд

Другом, коханцем чи ким завгодно

Квіткою, ранком, сонцем гарячим

Холодним струмком, ціною застуди

Лиш би не серцем розбитим, тим паче

Під маскою з ігор, в які грають люди

Довго так тривати не зможе

Ми не вічні, й одного разу я скажу

Вибач, я більше це не вивожу

Одного разу, останнього разу

                         ***

Та поки горять твої очі безкрайні

Потяги їдуть в Карпати казкові

Переплітаються рейки трамвайні

До зустрічі, мила, у рідному Львові