Добре торгувалось

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

З мазницею мужик ходить

Помежи крамниці…

У крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє,

Мужикові то й байдуже:

Він дьогтю питає.

У десятії крамниці

Два купці сиділо…

І в десяту мужик двері

Відхиляє сміло.

Відхилив: «Добридень, люди!» —

І й зачав питати,

Чи нема у них принаймні

Дьогтю де продати.

А купці переглянулись,

Стихача сміються;

«Здесь не деготь, — йому кажуть, —

Дурні продаються!..»

«Добре ж у вас торгувалось,

Що все розійшлося

І на продаж тілько два вас

В склепу зосталося!..»