Добре живе

By Парфен Венчишин

Written 2020-03-08

Скільки б не нищили добре живе,

воно відроджується знову і знову живе.

Здійняв сокиру над деревом найманець-чорноріз.

В удари вкладає ненависть і злість.

Зупинись, брате, спинись!

Берізка жалібно височіє обрубаним стовбуром.

Прости нам, Матінко, задуреним лобурам.

Земля отруєна хімікатами-пестицидами.

Матінко Божа, прости мені.

Думаю тільки про себе, егоїзмом просякнутий наскрізь.

Винний. Прости мені, 

         Богородице Півторитисячоіпостасна.

Людство несеться в безодню на евфорійних обертах.

Обивательство й себелюбство — найгірші з наркотиків.

Земля стогне під вагою мегаполісної чорнухи,

а люди неначе осліпли й оглухли.

Що робитимем, 

                 коли спустіють полиці у супермаркетах?

Окрім себе в трагедії нікого звинуватити.

Стільки зла нагромаджено нами,

а ми дивуємось: звідки коронавірус, і сарана, і цунамі,

і повінь в пустелі, і війна на Донбасі чи в Конго?

Цій цивілізації залишилось недовго

з її виправданим насиллям, 

                   брехнею в очі, розпутством як правилом

та ідеалом бездарним натовпоелітарним.

На престол світу коронована Мати Всього Живого!

І земля до переображення повного вже готова.