Добром щоб згадали

Їм років по триста.Які вже й посохли,

Котрих розкололи навпіл громи,

А деякі радують цвітом і досі.

У спеку під їхнім тінистим гіллям

Приємно посидіти.Тут прохолода.

А восени вкрита всенька земля

Плодами каштанів.Іще таки родять.

Деревам, як людям, назначено вік:

Одним довго-довго скрипіти помалу,

Комусь молодим відійти в інший світ,

Та встигнуть багато.Добром щоб згадали.

2016 р.