Докір сумління

Мене бере докір сумління:

Чи вірну стежку протоптав я?
Дальні́ї чую голосіння,

Це мру я й моє безслав'я.

І пройшовши стільки миль надії,

Я все ще бачу світ сновидний.

Бажання снути в летаргії,

Та забуть цей шлях огидний