ДОЛЯ УКРАЇНИ

Доля України й вишиття,

Ко́ршуном красунечка прибита,

В рідної скалічене життя,

Кров’ю, як водицею залита.

Знищити взялися вороги,

Топчуть, спопеляють нашу неньку,

Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́,

Кулі застрягають у серде́ньку.

Горе, що прине́сла нам орда,

Біль, який доводиться терпіти,

З ворогом вселилася біда…

Ви́стоять рідненькій, не зомліти.

Ки́лимом не встелена земля,

Мінами всіває ворог рясно,

Скрізь сліди убивці-моskаля,

Ірод не дає нам жити щасно.

Шмаття з України, сльози й біль,

Знищена, знівечена красуня,

Стерти із лиця – ворожа ціль.

Довго йтиме від війни відлуння.

Доля України і хрести,

Згарища, могили і руїни.

Як же всі хрести ці пронести́?

Як же відновити наші сті́ни?

02.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023