Донецьк забув, що винен він - Костирі

Донецьк забув, що винен він - Костирі

Можливо у Донецьку є, не знаю... -

Костирі вулиці немає в Межовій(!).

Він же письменник, ще й давно вже свій

У місті і селі він рідний. З краю

Копрів величних. З тих забутих днів,

Де "Думи про Донбас", "... про Дике поле";

Романтиків, та краєзнавців. Доле,

Він зараз поруч з Богом. Уві сні -

Тим, хто у слові віднайшов себе,

У серці читачів, не вдруге - всьоме...

Веління, потойбічне, десь знайоме:

"Мерщій" злетіть у небо голубе.

Так побудоване життя жагуче:

З колін не встанем, друже кращий мій,

Костирі рис, не знайдем в Межовій....

Допоки не збагнем, - є зла ще... кручі.