Донецька

Я їду Донецькою залізницею

Купе без кондею

І факт того що немає окропу для лапші

Досяг свого апогею

Коли я скаржився про відсутність місць для куріння

Ну ладно, подумав я, є час до Запоріжжя

Де зупинка 20 хвилин

Досягнути духовного прозріння

Думаючи про тлін і часу плин

І я лежу у вагоні згорбившись

Немов на нарах у казармі США

Дивлюся з другом кіно про Балкани

Попередньо з питанням розетки впоравшись

А в голові самі пісні КіШа

І потім уві сні являються

Бивші

Дитячі кривдники

Та святі апостоли чомусь під пісні Винника

***

- Ну як воно, дядьку? Продрихся? Сигарети будеш?

- Та не нада, - відповідаю. - Життя таке, що й не тільки закуриш

- Подобається? - питає він

- Не подобається. Але я вчиню низький уклін усім тим хто про мене-урода подбає. Коли ти в рожевому вакуумі зони комфорту то тебе в першу чергу турбують купи бичків навколо залізничного переходу а зовсім не те чи їде тут поїзд і де

- Цього мало, - каже апостол Матвій. - Бери зелений рюкзак свій. Ходімо пройдешся зі мною у пеклі. По колах

- Це як Данте на небі і подорож у метрових перегонах? І я всюди побачу де правда де липа?

- Ну тіпа

***

Скажу батькам що я їх люблю

Приберу кімнату свою

Хотів був сказати тій бабі

Що не вміла любити

Що пафосно крокую далі

І все що я можу для неї зробити

Це померти для неї одразу

Щоб красиво і не викликав відразу

Між нами така от різниця

Кладу сигаретку до губ

Прозріння це як робота інтернів

Велике але без особливих заслуг, -

Я говорю в порожнечу

Друг спить станція Дніпро

До Києва ще годин шість

Після вчорашньої п'янки рознесло

Дякую іншому другу за прийом

Учора я був його гість