Дороги наші більш не перетнуться...

Дороги наші більш не перетнуться

Живіть собі спокійно як жили

Крізь дивну сіну, що як мур звели,

Я поглядом своїм не доторкнуся.

Не думайте про те, що вас любила

Ви лестите собі, аж через край

Попереду чистилище та рай,

А з вами в пеклі обпекла вітрила.

Себе не обманути, не втекти

На край землі, настане час визнання

То буде мить болюча і остання

І в тім не буде вже моєй вини.