Дороги

Щось ніяк не пишеться нічого,

Наче вмерли враз усі слова,

лиш гуде під вікнами дорога,

Ніби в путь-дорогу зазива.

      Гей,дороги!..Як ми вас чекали

      з юних літ в щасливе майбуття.

     Так хотілось,щоб не заблукали

     на дорогах нашого життя.

Ой,дороги...Скільки ж вас на світі,

Як же можна всі вас обійти?..

Та ішли ми мріями зігріті,

до своєї світлої мети.

        Ох,дороги...Не пісок,так глина,

        битий камінь...А важке багно

       Інколи здавалось,що поглине

       і опустить в темряву на дно.

Ех,дороги...Що ж ви наробили,

Нащо наші долі розвели,

молодії роки посріблили,

сиву старість в хату привели...

         Кожен знас свої дороги має...

        Хто вже йде давно,а хто лиш став.

       Я ще бібліюжиття свого листаю,

       Дехто ж з друзів вже й перелистав.

                                                     11.10.2003р.