Дорогою ішов втомлений ангел.
Written 2021-01-27
Дорогою ішов втомлений ангел.
Він тихо плакав серцем із жалю.
Не зміг ніяк він назбирати добрих діл,
Щоб ними помолитись за людей Творцю.
Холодний погляд, у очах, зневіри,
Ненависть і амбіції, дешевий фарс,
Слова колючі такі, неначе рапіри.
Бачив погорду, фаресейство діл,
Дешевих блазнів званих королями,
В муках пророка й народ що радів
Самообманом упиваючися до нестями.
Як батько у корчмі гроші пропив,
Як мати блудити дочку учила,
Як син батьків ненавидів і зневажав,
Як жінка сором власний загубила…
Дорогою ішов втомлений ангел
Від злоби і ненависті людей.
«Прости їм Боже» - тихо він молив
Й злетів у небо геть з перед очей.
(картинка з інтернету)