ДОРОЖИТЬ

Він нею дорожи́ть, її леліє,

До серця ту́лить навіть у бою́,

Вона його надію щиро гріє,

Із нею повсякчас він у строю́.

Ані на мить її не відпускає,

Немов зіницю ока береже,

З любов’ю він до неї промовляє?

У вірності упевнилися вже.

Єдиною для нього зброя стала,

Хоча колись і в думці не була́,

Немов на нього все життя чекала,

Щоб знову Україна зацвіла́.

Ні разу ще вона не підводила,

І сумнівів не сіяла вона,

Вони удвох – нескореність і сила,

Їм нестрашна ординськая війна.

У них обох єдинеє бажання –

Усю орду розби́ть у пух і прах,

На це у них велике сподівання,

Бажання це у серці та очах.

І думають обоє однако́во,

І кожен крок – це рішення обох,

Тримати вміє кожен сво́є слово,

Бо їм в усьому помагає Бог.

06.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022