“Дощ на світанку стих”

Дощ на світанку стих,

але за мить

вія перейшов у вариво огненне.

Сполохано ти горнешся до мене,

а я тебе не можу захистить…

Усе – як у пророцтві. Все. Однак

здалось мені, що це було вже.

        Наче

я чув цей грім, я це шаленство бачив,

я стан цей знаю:

це не крах, а знак.

Хто грає світом? На яких правах?

Чому не скажеш?

  Та невже нам, темним,

очистившись і полум’ям пекельним,

воскреснути з олжею на устах?!