Досі

Я досі пам'ятаю, як воно -

пасти гусей, хмарки́, єдинорогів,

чекати з хлібом лиса у діброві,

дрібним курчатам сипати пшоно...

Я досі не забула, як з нуля -

коли нема нічого за душею,

лише в душі, десь там, а не в кишені,

зароджується всесвіт-немовля...

Я досі відчуваю кожну мить,

пекельний жар і попіл древа роду...

згоріло все, лиш насінинку з плоду

співоча пташка встигла ухопить...